1) у серпні Кабмін може отримати $1,5–2 млрд від МВФ; 2) уряд готовий скорочувати держвидатки; 3) спрощена система не має використовуватися для ухиляння від сплати податків; 4) доля реформ визначиться у вересні–жовтні

Як відбуваються переговори із МВФ? Коли Україна може отримати кредит від фонду?

— Ми ведемо переговори із МВФ щодо нової програми співпраці. Розраховуємо вирішити майже всі питання з місією фонду вже найближчим часом. У разі досягнення домовленостей документи будуть передані раді директорів МВФ, яка вивчатиме їх протягом трьох тижнів, після чого й прийме рішення. Якщо все буде гаразд, то гроші Україна може отримати в серпні.

Про яку суму йдеться?

— Наша пропозиція щодо нової програми співпраці з МВФ — $19 млрд до 2012-го включно. Якою буде відповідь Фонду — вирішить його рада директорів. За моїми розрахунками, сума може становити від $12 до $19 млрд. Попередньо цього року Фонд може надати уряду $1,5–2 млрд на покриття дефіциту бюджету і, крім того, надати додаткові гроші НБУ для поповнення міжнародних резервів.

Переговори із МВФ відновилися ще в березні. Чому так довго не вдається досягти результату?

— Переговори завжди відбуваються непросто, і тут жодної специфіки немає — це звичайні відносини кредитора з позичальником. Фонд як потенційний кредитор вимагає гарантій повернення своїх коштів, адже вже з 2012 року нам потрібно буде повертати кредит, який ми отримали в 2008–2009 роках.

З огляду на загальну ситуацію на світових ринках, МВФ дещо переглянув свої підходи. Тепер Фонд даватиме набагато менше грошей на покриття дефіциту держбюджету, а основна частина коштів спрямовуватиметься на поповнення резервів НБУ як гарантія повернення позики. У Фонді зараз жорсткіше ставляться не лише до України, а й до інших держав.

Які основні вимоги Фонду до української влади?

— Вимога у МВФ одна — максимально зменшити дефіцит бюджету. Ми готові менше витрачати цього року — зараз можна потроху скорочувати фінансування за кожною статтею бюджетних видатків.

Можливості для скорочення бюджетних видатків значні. По-перше, настав час проводити пенсійну реформу — тут є величезні резерви. Дотації Пенсійному фонду з держбюджету цього року мають становити 29,5 млрд грн, а навантаження на економіку за відрахуваннями до ПФ — понад 17% ВВП (це — один із найвищих показників у світі!) У нас немає обмеження на максимальну пенсію, відсутній другий рівень пенсійної системи тощо. Це потрібно змінювати.

По-друге, необхідно зменшувати субсидії НАК «Нафтогаз України». Цього року МВФ, найвірогідніше, дозволить НАКу мати збитки, які покриваються з держбюджету, але лише до 1% ВВП (не більше 10 млрд грн). Проте ми маємо домогтися, щоб уже в 2011-му НАК не був збитковим. Ми маємо жорсткіше контролювати закупівлі компанії, викорінюючи корупцію, і поступово змінювати підходи до тарифної політики. Я нікого не хочу лякати, але ми маємо вийти на реальну собівартість комунальних послуг, і підвищення тарифів не оминути. Через підвищення тарифів пройшла вся Європа, але при цьому люди не стали платити більше, а просто скоротили споживання ресурсів. Ми в побуті витрачаємо води втричі більше, ніж європейці. Те саме — з газом.

А чи потрібен взагалі Україні кредит МВФ? Адже уряд отримав $2 млрд від ВТБ.

— Доки в Україні економічна ситуація не стабілізувалася, Європу трясе, а світова економіка відновлюється нерівномірно, доти ми не можемо втратити підтримки МВФ. Це — певні гарантії надійності і найдешевші гроші, які ми взагалі можемо отримати. Продовження спів­праці з Фондом стане позитивним сигналом для інвесторів, за прихильність і кошти яких зараз запекло змагаються в усьому світі. До того ж відновлення співпраці із МВФ є умовою реалізації програми зі Світовим банком, за якою лише цього року уряд може отримати близько $800 млн на покриття дефіциту бюджету. А також — умовою надання гарантованої фінансової допомоги з боку ЄС у розмірі EUR610 млн.

Отже, кредит МВФ критично важливий для покриття бюджетного дефіциту?

— Давайте рахувати. Весь дефіцит, з урахуванням дотації Нафтогазу, ПФ — близько 60 млрд грн ($7,5 млрд). Від МВФ ми розраховуємо отримати близько $1,5–2 млрд. Ще $800 млн від СБ та EUR610 млн від ЄС — у сумі це вже понад $3 млрд. До того ж, ми ведемо підготовку до виходу на зовнішні ринки запозичень. У разі досягнення домовленості з МВФ ми можемо залучити за кордоном ще близько $2 млрд до кінця року. Решту суми позичимо на підставі двосторонніх угод або на внутрішньому ринку. Не варто забувати й про надходження від приватизації. Тож критичної ситуації немає.

Наскільки активно уряд залучатиме гроші через продаж ОВДП?

— Ринок ОВДП перебуває в нормальному робочому стані. Проте сьогодні ми не можемо розраховувати лише на нього, оскільки незабаром на цей ринок зайдуть ПДВ-облігації. Це зменшить обсяг коштів, які теоретично можуть бути використані для фінансування дефіциту бюджету.

Раніше ви постійно говорили про плани провести реформи в Україні, але складається враження, що поки що всі реформи зводяться до одного — підвищення податків. Хіба податкове навантаження на економіку, що у 2009-му сягало 42% ВВП, не є надмірним?

— Сьогодні йдеться насамперед про покращення бізнес-клімату у країні та стимулювання розвитку підприємництва, це має надати поштовх економічному зростанню держави. Зараз ми справді маємо одне із найгірших податкових законодавств, його необхідно змінювати. При цьому податкове навантаження не збільшиться. Податки мають платити всі — це аксіома. Якщо компанії перестануть платити зарплату в конвертах, то зросте й номінальний рівень ВВП, і відсоток фіскального тиску не збільшиться. Навпаки, цього року бюджет уже дещо зменшив податкове навантаження до ВВП, і на наступний рік ми плануємо подальше зниження. Просто заплатять ті, хто раніше не платив. А навантаження на підприємства й людей, які зараз справно платять, не зросте.

Можливо, загальний рівень податкового навантаження буде зменшуватися за рахунок великих підприємств? Адже прийнятий 17 червня Верховною Радою в першому читанні проект Податкового кодексу значно розширює повноваження податкової, що позначиться найбільше на малому і середньому бізнесі...

— Прийнятий у першому читанні Податковий кодекс — це робочий документ, проект, який ми зараз активно обговорюємо з підприємцями. Я вас запевняю, що ніхто не прийматиме кодексу, вигідного лише податківцям. Зараз ми відпрацьовуємо статтю за статтею з об'єднаннями роботодавців, підприємців, Європейською бізнес-асоціацією, представниками Американської торговельної палати, інвесторами, великими виробниками, середнім і малим бізнесом.

Ми внесемо до проекту необхідні корективи й отримаємо на виході якісний документ. Ми кодифікуємо податкове законодавство, скоротимо кількість податків і зборів, введемо нові податки (наприклад, на нерухомість) або, принаймні, впишемо їх у систему оподатковування, зблизимо бухгалтерський і податковий облік.

Чи залишиться в Податковому кодексі норма про право ДПАУ на безакцептне списання коштів?

— Норми щодо безакцептного списання коштів не буде. Ми не дозволимо Україні повернутися в дев'яності роки. Зараз відпрацьовуємо, мабуть, найважчу главу документа — адміністрування. Прем'єр уже зняв цілу низку найкричущіших зауважень до цього розділу. Думаю, що до процедури другого читання в парламенті ми внесемо до Податкового Кодексу всі зміни. Якщо не встигнемо до липня, то редагуватимемо кодекс уже до вересня — і приймемо його на наступній сесії ВР.

Чи підтримуєте ви скорочення видів діяльності, які надають право на використання спрощеної системи оподаткування?

— Свого часу спрощене оподаткування вводили ми з Олександрою Кужель — і тоді з цього приводу теж було багато критики. Зараз уже в ефективності цієї системи ніхто не сумнівається, вона забезпечує роботою три мільйони українців. Зауважу, що й надалі система спрощеного оподаткування залишиться — вона буде прописана окремим розділом у Податковому кодексі. Так, нам доведеться відмовитися від деяких видів діяльності при застосуванні єдиного податку і для юросіб, і для фізосіб з однієї простої причини: ми не можемо дозволити, щоб великий бізнес оптимізував свої податки в такий спосіб. Як ми у такому разі наповнимо бюджет, хто платитиме зарплати вчителям, лікарям, пенсії українцям? Реальні підприємці, які працюють на спрощеній системі, майже не постраждають.

Але хіба скасування права платників єдиного податку на здійснення ЗЕД не ускладнить розвитку IT-індустрії? Програмістам доведеться наймати бухгалтерів?

— Ніхто не збирається загнати цей або інший бізнес у тінь. Ми уважно вивчаємо цю проблему й чудово розуміємо, наскільки ми сильні в цьому секторі завдяки КПІ, «Львівській політехніці» та іншим вишам. Україна посідає четверте місце у світі за потенціалом створення програмного продукту. Оптимізуючи роботу бізнесу, ми не приймаємо жодного рішення, не обговоривши його попередньо з підприємцями. Зараз буде такий самий конструктивний діалог.

А ідею обов'язкового застосування касових апаратів для підприємців-фізосіб ви схвалюєте?

— Це надто все ускладнить і призведе до того, що вже не буде, по суті, спрощеної системи. Тут необхідно задіяти зовсім інші механізми, над якими ми зараз і працюємо.

Може, нам варто скасувати санепідемстанцію, як це зробили в Грузії? З огляду на те, що вона здебільшого займається збором неофіційних платежів...

— Головне — вводити євро­стандарти. Це закладено в нашій угоді про асоціацію з ЄС. Це буде вигідно й українським виробникам: значно спростить їм вихід на європейські ринки. Зараз наша система контролює виробництво, але не контролює кінцевого продукту під час продажу. Європейські норми виробництво не регламентують, але якщо неякісний продукт потрапляє на ринок, то виробник втрачає все, включаючи виробництво.

Але ж багатьох санітарних норм, які розроблялися ще за радянських часів, наприклад, для підприємств громадського харчування і готелів, просто неможливо дотриматись...

— Ми їх поламаємо. Зробимо це наприкінці року, щоб вчасно прийняти всі закони, необхідні для отримання угоди про асоціацію з ЄС, що включає й зону вільної торгівлі.

Чи відчуваєте ви підтримку з боку уряду, щоб реалізувати ці плани?

— Головне — це підтримка з боку президента, який постійно виступає з дуже ліберальними заявами, а це означає автоматичну підтримку і більшості в парламенті, і уряду. Є певний опір на рівні конкретних виконавців на місцях, чиновників середнього рівня, але це тимчасове явище.

А за яких обставин ви можете залишити уряд?

— Поки є можливість проводити всі ці зміни і впроваджувати реформи — я працюватиму. Зараз у країні склалася виняткова ситуація, коли і президент, і прем'єр, і парламентська коаліція націлені на модернізацію країни. Як віце-прем'єр, я маю можливість реально проводити реформи. Такий шанс треба використати максимально ефективно.

Коли стане зрозуміло, що реальні реформи — не лише слова?

— Зараз уже багато напрацьовано, частину документів подано до парламенту. Це близько десяти законопроектів із дерегуляції економіки, законопроект щодо ринку газу, щодо єдиного регулятора комунальних тарифів, два законопроекти з технічного регулювання, два дуже важливі законопроекти щодо ратифікації угод з безвізового й паспортного режимів, законопроект щодо скорочення кількості ліцензованих видів діяльності, щодо єдиного соціального внеску. Все це прийняти на поточній сесії парламенту неможливо, але буде можливість попрацювати ще і влітку. Для мене ж показовими стануть вересень і жовтень.


Ганна САЙЧЕНКО, Костянтин КРАВЧУК

Повернутись до переліку